- скиглій
- -я́, ч., розм.1) Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз; плакса.2) Людина, яка завжди чим-небудь не задоволена, на щось скаржиться, нарікає; нитик.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
скиглій — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
скиглійка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
скигління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
скиглійка — и, розм. Жін. до скиглій … Український тлумачний словник
скиглій — 1) (людина, яка завжди чимось невдоволена, на щось скаржиться, нарікає), стогній, кисляк 2) див. плаксій … Словник синонімів української мови
скигління — я, с. Те саме, що скиглення … Український тлумачний словник
нюні — нюнь, мн. Плач, скигління. Нюні розпускати … Український тлумачний словник
скиг — у, ч. Те саме, що скигління, скиглення … Український тлумачний словник
скиглячка — и, ж., розм. Те саме, що скиглійка … Український тлумачний словник
виття — 1) (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), завивання, скиглення, скигління, квиління 2) див. плач 1) … Словник синонімів української мови